Польська мова (Język Polski) належить до групи західнослов’янських мов і є державною мовою Польщі. Серед усіх мов західної групи, польська мова є найбільшою, а серед усіх слов’янських мов за кількістю носіїв Польська мова посідає третє місце після російської та української.
Завдяки своїй багатій та значимій літературній спадщині, Польська мова справила величезний вплив на розвиток всієї світової культури.
Основна інформація про Польську мову
Польська мова (język polski) належить до західнослов’янської мовної групи загальної слов’янської мовної сім’ї та є офіційною й державною мовою Польщі. Серед всіх мов західної групи, польська мова є найбільшою, а за кількістю носіїв серед усіх слов’янських мов польська мова знаходиться посідає третє місце після російської та української. На сьогоднішній день польською мовою говорять близько 40 мільйонів чоловік.
Сфера поширення польської мови не обмежується лише територією самої Польщі. Активні носії польської мови також проживають на території таких країн, як: Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Чехія, Словаччина, Росія.
У далекому зарубіжжі польська мова поширена серед членів польських національних діаспор. Наприклад, нею розмовляють в Казахстані, Великобританії, Молдові, Німеччині, Румунії, Франції, США, Канаді, Бразилії, Латинській Америці, Австралії і т. д.
Історична довідка про формування Польської мови
На думку дослідників, витоки формування давньопольської мови відносяться ще до VI-VII століть, коли предки поляків розселилися в межиріччі Вісли і Одри. В процесі подальшого історичного розвитку виділилися чотири основні діалекти польської мови.
Серед них мовознавці виділяють:
- Великопольський (Західна Польща)
- Малопольський (Південна Польща)
- Сілезький (Південно-Західна Польща)
- Мазовецький (Східна Польща)
На формування польської літературної мови вплинули як Великопольский, так і Малопольський діалекти. У певній мірі мав місце і вплив Мазовецького діалекту. В даному випадку вважається, що в першу чергу відіграв історичний фактор, пов’язаний з декількома перенесеннями столиць в Польщі.
У XII столітті з першої польської столиці, Великопольського Гнєзна, культурний і політичний центр польської життя переноситься до Малопольського Кракова, а вже в 1596 році до Мазовецької Варшави. У XVI – XVIII століттях польська мова була офіційною мовою Речі Посполитої – найбільшої держави Західної та Центральної Європи.
В епоху раннього середньовіччя в якості писемної літературної мови в католицькій Польщі використовувалася латинська мова. Саме тоді в латинських текстах починають використовуватися особисті польські імена та географічні назви.
Вперше ж кілька слів Польською мовою записані в Генриковій книзі (Księga Henrykowska), що відноситься до 1270 року. Саме тут виявлено перше зв’язне речення написане по-польськи.
Найдавнішим твором літератури, повністю написаним польською мовою, є книга, присвячена релігійній тематиці – Свєнтокшиські проповіді (Kazania świętokrzyskie), що датуються кінцем XIII – початком XIV століття. А першим поетичним твором польською мовою є пісня релігійного змісту Богородиця (Bogurodzica), що відноситься до початку XV століття, та стала гімном Польського королівства.
Культурна спадщина Польської мови
Польська література має багату культурну спадщину і дала світові багато великих і видатних поетів та письменників. Серед них слід особливо виділити творчість великих польських поетів, які зробили величезний внесок у розвиток польської літературної мови – Адама Міцкевича (1798-1835), Юліуша Словацького (1809 – 1849), Зигмунта Красінського (1812 – 1859).
Також необхідно відзначити творчість видатних польських письменників і поетів, лауреатів Нобелівської премії: Генріка Сенкевича (1846-1916), Владислава Реймонта (1867 – 1925), Чеслава Мілоша (1911 – 2004), Віслави Шимборської (1923 – 2012) , Ольги Токарчук (народилася в 1962 г).
Не можна обійти стороною творчість таких відомих польських письменників, як: Ціпріан Норвіда (1821-1883), Болеслав Прус (1847 – 1912), Станіслав Єжи Лец (1909 – 1966) , Станіслав Лем (1921-2006). А на даний час серед молоді особливим інтересом користуються твори письменника-фантаста Анджея Сапковського (народився в 1948 році).
Таким чином, польська мова займає чільне та значуще місце в спільнослов’янській мовній сім’ї, а завдяки своїй багатій літературній спадщині справила величезний вплив на розвиток всієї світової культури.